Законодавство
України у сфері доступу до публічної інформації не
містить такого поняття, як «зловживання правом». Утім, у реальному житті розпорядники публічної
інформації стикаються із зловживанням деякими запитувачами своїми правами, гарантованими Законом України
«Про доступ до публічної інформації».
Це може мати різні прояви, серед яких:
одночасне
направлення значної кількості запитів (десятки, а то й сотні документів);
штучний
поділ предмета запиту (наприклад, коли надсилаються запити, в одному з яких просять надати
першу сторінку (перші десять
сторінок) документа, в другому – другу сторінку (або з 11 по 20-ту сторінку), і так далі);
повторне
направлення запитів після отримання відповідей на аналогічні;
запит
про одночасне надання одного й того самого документа у паперовій, електронній формі у
поєднанні з проханням про
ознайомлення з оригіналом документа в приміщенні розпорядника
публічної інформації;
направлення
«легковажних», «невиправданих» чи інших недобросовісних
запитів, спрямованих не стільки на отримання публічної
інформації, скільки на створення перешкод у роботі розпорядника інформації.
На
жаль, час від часу «засипання» інспекції запитами
здійснюється систематично. Це дає підстави вважати, що справжньою метою
«запитувачів» є не отримання суспільно значущої інформації, не задоволення
інтересів громади у проведенні дискусій із питань загального інтересу, а
«зведення рахунків», порушення режиму роботи установ або, як не прикро про це
говорити, намір збагатитись шляхом висування вимог про виплату грошової
компенсації за порушення права на доступ до публічної інформації у разі
помилкової відповіді розпорядника, розгніваного недобросовісною поведінкою
запитувача.
Наразі
розпорядники позбавлені можливості адекватно реагувати
на подібні зловживання. Можливо, саме тому почали з’являтися
законодавчі ініціативи, спрямовані на розв’язання цієї
проблеми. Зокрема, у Верховній Раді України зареєстровано
проект Закону
України «Про внесення змін до Закону
України «Про доступ до публічної інформації» щодо надання відповідей на запити», реєстр. № 3660, яким запропоновано внести зміни до Закону України «Про доступ до
публічної інформації», спрямовані
на запобігання зловживанню правом на доступ.
У
пояснювальній записці автор законопроекту
звертає увагу на те, що до органів державної влади та органів місцевого
самоврядування «нерідко звертаються одні й ті самі особи із запитами на
отримання публічної інформації. Одноразово, в один день, однією особою може бути подано близько 40 (сорока) і
більше запитів на отримання
публічної інформації», що призводить до блокування роботи органів влади.
Зважаючи
на це, вказаним законопроєктом пропонується обмежити
кількість запитів, які одна особа може направити протягом
тижня, до п’яти, а також передбачити відповідальність за зловживання правом на доступ до
публічної інформації.
Незважаючи
на те, що ми критично ставимось до наведених законодавчих
ініціатив (оскільки направлення запиту не потребує ідентифікації запитувача), все ж не
можна не погодитись із тим, що проблема
зловживання правом на доступ до публічної інформації існує і її потрібно вирішувати. Наразі ж
можна лише пояснювати негативні наслідки зловживання правом на доступ до
публічної інформації й закликати всіх потенційних запитувачів керуватися
принципами справедливості, пропорційності, розсудливості та домірності й
добросовісно використовувати надані законодавством України можливості.
За матеріалами Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань додержання конституційного права людини і громадянина на доступ до інформації www.ombudsman.gov.ua