Національний природний парк ”Нижньосульський” створений
відповідно до Указу Президента України від 10 лютого 2010 року № 155 ”Про створення
національного природного парку ”Нижньосульський” і розпочав свою діяльність 04
листопада 2011 року.
Парк розташований на межі Черкаської та Полтавської
областей, в нижній частині долини річки Сули, в межах територій Глобинського,
Семенівського та Оржицького районів Полтавської області і Чорнобаївського
району Черкаською області.
Межа між фізико-географічними областями проводиться
по високому правому борту Сули. Ця лінія є переважно і межею парку. Частина
Південної лісостепової області Дніпровської терасової рівнини, в якій
знаходиться територія парку, належить до Оболонсько-Градизького району.
Високий правий берег Сули має слабо почленований
рельєф. Більші острови піднімаються над рівнем води на 2-6 м. Дрібні острови
невисокі, значну частину часу знаходяться під водою. Північна території
складена в основному незатопленою частиною заплави Сули із старичними озерами
та заболоченими ділянками, а також першою надзаплавною терасою Сули.
Південніше, на широті сіл Велика Бурімка та Лящівка, заплава переважно затоплена.
Крім великих і відносно високих островів (Березове, Чубарове, Одинці, Романів
Горб, Діброва) тут багато низьких островів невеликої площі. Значна частина
водних площ має добре розвинуту прибережно-водну рослинність.
Рослинний покрив цієї території є маловивченим. За
попередніми даними, рослинний покрив цієї території в цілому є добре
збереженим, характеризується значним різноманіттям як ценотичного, так і
флористичного складу. Сучасний стан рослинного покриву території у великій мірі
пов'язаний з господарською діяльністю людини, зокрема із створенням
Кременчуцького водосховища.
Значну частину характеризуємої ділянки займають
акваторії, переважно без розвинутої водної рослинності. На ділянках глибиною до
двох метрів розвинута водна та прибережно-водна рослинність, яка займає значні
площі. Великі площі займає лучна рослинність, яка тут досить різноманітна.
Фрагментарно трапляється болотна рослинність. Значне місце в рослинному покриві
цієї території займає лісова рослинність. Доповнює різноманіття рослинності
степова рослинність, яка зустрічається невеликими ділянками на стрімких схилах
біля сел Лящівка і Велика Бурімка.
Повний склад флори характеризуємої території ще не
встановлений. Попередні дослідження дають підставу стверджувати, що кількість
видів судинних рослин тут перевищує 600. Тут добре представлені лучні, водні,
галофітні та синантропні види, значними є групи лісових, псамофітних та
степових видів.
В складі флори є чимало видів, що охороняються на
різних рівнях. Один вид – астрагал шерстистоквітковий – занесений до Червоного
списку МСОП. Два види – астрагал шерстистоквітковий та козельці українські –
занесені до Європейського Червоного списку. Три види – маточник болотний,
сальвінія плаваюча та осока житня – занесені до додатку І Бернської конвенції.
П'ять видів занесені до Червоної книги України.
Сульська затока Кременчуцького водосховища у
фауністичному відношенні є однією з найбільш цінних та багатих ділянок
Придніпров’я. Дуже важливе значення вона має для водних тварин і тих, що мешкають
поблизу води або в певні періоду річного циклу пов’язані з нею. Особливу роль
Сульська затока відіграє для риб і водно-болотних птахів (для останніх вона є
дуже важливим місцем розмноження та зупинки під час сезонних міграцій).
В межах Сульської затоки виявлено значну кількість
тварин, які занесені до Європейського Червоного списку – 5 видів, Червоної
книги України – 23 види, і списку регіонально рідкісних видів – 8 видів, в тому
числі черепаха болотяна, щуліка чорний, лунь польовий, орлан-білохвіст, сапсан,
мартин каспійський, нічниця водяна, вухань звичайний, горностай, видра.
Парк ”Нижньосульський” частково включає території
двох дуже цінних природно-заповідних об’єктів, - ландшафтного заказника
загальнодержавного значення "Сульський” та урочища ”Парк”
Великобурімського лісництва, віднесено до категорії парк-пам'ятка садово-паркового
мистецтва.